Зміни у військовій освіті починаються з людей, які готові їх втілювати.
⚡️ Призначення Олексія — ознака ширших змін: після отримання університетом статусу національного перед кафедрою поставлено чітке завдання — трансформувати підхід до військової освіти відповідно до викликів сьогодення.
Ми вирішили не обмежуватись формальним представленням і поставили Олексію Реві кілька коротких запитань — про зміни, пріоритети та те, якою має бути сучасна військова освіта.
✨ Це початок системних змін — з фокусом на практику, технології та реальні потреби сектору безпеки й оборони.
1. Що стало ключовим фактором, через який ви погодились очолити кафедру саме зараз?
— Ключовим фактором стала команда університету. Мабуть, треба взагалі нічого не розуміти в освіті, щоб не бачити, що КАІ крокує дуже швидко в прогресивних векторах. Разом з такою командою крокувати і реформувати військову освіту для мене почесно.
2. Ви отримали задачу змінити військову освіту. Як формулюєте для себе цю місію?
— Військова освіта в Україні має погану звичку: вона розказує про війни, які були. Але зараз ситуація інша — нам потрібно розказувати про ту війну, яка є зараз, і планувати те, якою вона буде завтра. Для цього нам потрібно залучати людей з реальним бойовим досвідом. Ми вже ведемо переговори з деякими бригадами, щоб залучати їхніх військових і інструкторів до викладання, у форматі кількатижневих інтенсивів.
3. Які речі у військовій освіті сьогодні вже не працюють і потребують змін?
— Ми будемо прибирати все те, що не працює в реальних умовах. У нас вже немає казарми, бо реальні бойові дії показали, що казармені формати не працюють, їх немає в бойових бригадах. Інші компетенції навпаки будемо додавати: тактику застосування БПЛА, роботу з НРК і цифровими системами ситуаційної обізнаності, як-от «Дельта» чи «Кропива». Сьогодні це такі ж базові навички, як такмед чи вогнева підготовка.
4. Чого сьогодні найбільше не вистачає молодим людям, які хочуть пов'язати себе з військовою справою?
— Поки що не готовий дати однозначну відповідь, бо це питання потребує глибшого аналізу. Зараз ми налаштовуємо систему зворотного зв'язку від курсантів — раніше вона була доволі формальною. Нам важливо зібрати ці дані, проаналізувати їх і впровадити конкретні зміни. Очевидно одне: запити й потреби у курсантів є, і наше завдання — якнайшвидше їх зрозуміти.
5. Яку роль у розвитку кафедри відіграватимуть партнери та індустрія?
— Ти можеш багато розповідати про якісь зразки зброї і техніки, можеш навіть показувати якісні відео. Можеш розповідати про систему ситуаційної обізнаності та показувати її на екрані свого планшета. Але якщо в тебе немає можливості дати людині це в руки — людина не навчиться. Актуальних зразків для навчання має бути в достатній кількості, щоб на один макет не стояла черга зі ста курсантів. Підтримка партнерів критична і для матеріально-технічного забезпечення, і для шерингу їхнього досвіду у розробках.
6. Який результат своєї роботи ви вважатимете успішним через рік?
— На наступну вступну кампанію я хотів би побачити вдвічі більше бажаючих вступити на нашу кафедру, ніж ми можемо прийняти. І друге — якість цих вступників: щоб це були сильні кандидати за результатами НМТ і фізичними показниками. Фактично, щоб ми вже почали формувати ту еліту, про яку я говорив.
7. Що б ви сказали тим, хто зараз сумнівається йти у військову підготовку?
— Часто це рішення приймається на 50 % разом із батьками. І саме вони найбільше хвилюються, вважаючи, що військова підготовка — це значить, що дитина опиниться в небезпеці, бо їй доведеться воювати. Але насправді в безпеці той, хто має знання та навички. Сучасна війна показує, що від неї складно сховатися. Тому краще бути підготовленим. ВІЙСЬКОВА ПІДГОТОВКА — це можливість отримати офіцерське звання паралельно з навчанням чи роботою, а також практичні навички, які сьогодні дійсно потрібні.
8. Як досвід служби впливає на ваше бачення підготовки майбутніх офіцерів?
— Більше вплинув не сам досвід служби, а спілкування з офіцерами в умовах бойових дій. Тому що дуже багато моментів, до яких у військовій освіті просто звикли, в реальних бойових діях не те, що не використовується, а навіть навпаки — негативно може впливати. Тому нам треба все чітко зараз трекати.
9. Чи маєте ви принципи, від яких не відступаєте в управлінні кафедрою?
— Є дві базові речі — чесність і проактивність. ЧЕСНІСТЬ — це нульова толерантність до корупції, а також уміння прямо сказати, якщо ти чогось не знаєш або не готовий зробити. ПРОАКТИВНІСТЬ — це готовність брати на себе трохи більше, ніж прописано в обов'язках. Тому що будь-які реформи, які ми зараз хочемо робити, не закладені в посадові інструкції.
